Мене багато хто питав, що саме я вивчаю. Мені важко на це відповісти, тому що у мене зараз період, коли я учусь безперервно, на усіх рівнях. Але навчання в Сабанджи дає ну дуже потужний бекграунд. Тобто я ніби дізнаюся звідти теоретичну частину дійсності.

Наприклад, дуже цікаво було дізнатися таке поняття, як вибрана травма, розроблювана психоаналітиком-політологом Вамиком Волканом. Кіпріот по національності, але тематика досліджень широка. Chosen trauma повязана з певним травматичним досвідом в історії народу, коли “прадіди” не могли протистояти ворогу і були таким чином принижені. “Вибір” полягає у тому, що цей досвід міфологізується у колективній свідомості і передається наступним поколінням. Причому цей меседж попередніх поколінь стає частиною групової ідентичності, спонукаючи чи до віктимізації, чи до прагнення помсти. Він відрізняється від, наприклад, міфологізації минулих перемог: останні не залишають нащадкам невиконаних завдань.

Чи може вважатися вибраною травмою Голодомор, залежить від концептуалізації, бо за Волканом, повинно змінитися більше, аніж одне покоління. Не знаю, я чомусь саме в цей день з особливим захопленням їла.

Оскільки я збираю станбульські глюки, особливий захват викликала наступна тема:

Кожен раз, коли я їду до університету і назад, я перетинаю Босфор. Власне, цим все сказано.

Зрозуміла, що в транспорті на мене дивляться не стільки тому, що я yabancı. Радше, усі дивляться на усіх. Можна побачити цікаві речі. Учора навпроти нас сіли двоє: один якийсь бізнесмен у костюмі з галстуком, другий підстаркуватий і маленький, якийсь аж зморщений, у потертій шкірянці. Обоє зосереджено дивилися в протлежні боки. Потім я помітила, що обоє крутять в руках чьотки, майже однакові.

Знову завиває імам з вулиці, але непогано поєднуєтсья з current music.

А, щодо тих двох: я спитала, чи вони моляться. Ні, просто нерви заспокоюють. Один, певне, думає про роботу, другому просто байдуже до всього іншого. Зліва теж сидів прикольний штрих: розгорнув газету на пів-трамвая і читав її з неподражаємим виразом обличчя: звівши догори брови і випучивши губи. Газета, як мені сказали, для правильних мусульман.

Ніяк не можу подивитися Crossing the Bridge: The Sound of Istanbul, але уже передчуваю реакцію. Ağır Roman додивлений до середини, факс май майнд: увесь час згадуються картини з нього.

Сьогодні їду в Анкару, відпочину від Істанбулу. Потім, як завжди, повернусь.



offffff =)

я:  Тема моя така (перекладаю): "Я мошенник, а не социалист!" (Петр Bерховенский). У світлі цих слів порівняйте його з революціонером, описаним у "Катехізисі революціонера" Нечаєва

 Мама:  мама міа

 я:  от бачиш як усе тяжко

Мама: Невже ваші викладачі вважають, що корені всесвітнього зла закладені в російській літературі?

 я:  Саме так вони і вважають, як не дивно

 Мама:  добре хоч, що ми відєдналися, тепер, як албанці чи що

до речі, мабуть, саме тому серед вас немає росіян

 я:  Можливо, вони б внесли великоруський шовінізм, яким і так попахіваєт від усіх творів

 Мама:  пиши, писатель. А я ще встигну покупатися в Дніпрі.

Мама:  Щось мені підказує, що Верховенський - не твій герой. Як там Бартоломео?

я:  Не мій герой, але він цікавий. Бартоломео великий фанат Тарковського, Антоніоні і Годара. У філософії бачить у першу чергу естетику. Недобитий романтик.

Мама:  добий

таких треба добивати
я:  у нас інші методи

Мама:  ну пиши

я:  я пишу! от уже до нового соціального устрою дійшла.

Мама:  тобто придумала новий справедливий світовий устрій? Ризикуєш

я:  Це вони всі ризикують, Ха Ха Ха !!

Увесь Loveparade як в тумані :D

після якої, як відомо, треба робити звіт (навіть якщо я там була тижднь тому))

ME(ET) THE CULTURE CONSUMER!

А ще -- квитки на Sigur Ros у серпні)))))))))))))))